візницький

візни́цький

-а, -е.

Прикм. до візник 1) і візництво.

Значення в інших словниках

1. візницький — візни́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. візницький — ВІЗНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до візни́к 1 і візни́цтво. Все забавляло, тішило і радувало Івана. Забавляла його візницька служба (І. Франко); Кеб – візницький однокінний екіпаж в Англії (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. візницький — ВІЗНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до візни́к 1 і візни́цтво. Все забавляло, тішило і радувало Івана. Забавляла його візницька служба (Фр., III, 1950, 145); У XVIII ст. на Україні дуже поширилось чумацтво — торгово-візницький промисел (Іст. УРСР, 1, 1953, 348).  Словник української мови в 11 томах