візник
візни́к
-а, ч.
1》 Людина, яка править кінним екіпажем, найчастіше найманим; фурман.
2》 Найманий кінний екіпаж.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивізни́к
-а, ч.
1》 Людина, яка править кінним екіпажем, найчастіше найманим; фурман.
2》 Найманий кінний екіпаж.
Великий тлумачний словник сучасної української мови