Значення в інших словниках
-
візника —
ВІЗНИ́КА, и, ч., діал. Візник (у 1 знач.). Коні вороні, баскії. Правив візника плечастий, усатий (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
-
візника —
ВІЗНИ́КА, и, ч., діал. Візник (у 1 знач.). Коні вороні, баскії. Правив візника плечастий, усатий (Вовчок, І, 1955, 118).
Словник української мови в 11 томах
-
візника —
Візника, -ки м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Словник української мови Грінченка