Великий тлумачний словник сучасної мови

візника

візни́ка

-и, ч., діал.

Візник (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. візника — ВІЗНИ́КА, и, ч., діал. Візник (у 1 знач.). Коні вороні, баскії. Правив візника плечастий, усатий (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  2. візника — ВІЗНИ́КА, и, ч., діал. Візник (у 1 знач.). Коні вороні, баскії. Правив візника плечастий, усатий (Вовчок, І, 1955, 118).  Словник української мови в 11 томах
  3. візника — Візника, -ки м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.  Словник української мови Грінченка