візника
ВІЗНИ́КА, и, ч., діал.
Візник (у 1 знач.).
Коні вороні, баскії. Правив візника плечастий, усатий (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)ВІЗНИ́КА, и, ч., діал.
Візник (у 1 знач.).
Коні вороні, баскії. Правив візника плечастий, усатий (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)