візникування

ВІЗНИКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. візникува́ти.

Від хліборобства переходять [селяни] на роботи, не зв'язані з фізичною працею: на крамарство, візникування (В. Гжицький);

Наприкінці XVIII–XIX ст. набув розповсюдження новий вид заняття – візникування. На відміну від чумацтва воно мало переважно форму додаткового заробітку (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. візникування — візникува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. візникування — -я, с. Заняття за знач. візникувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. візникування — ВІЗНИКУВА́ННЯ, я, с. Заняття за знач. візникува́ти. Від хліборобства [селяни] переходять на роботи, не зв’язані з фізичною працею: на крамарство, візникування (Гжицький, У світ.., 1960, 6).  Словник української мови в 11 томах