візникувати

ВІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

Бути візником; займатися візницьким промислом.

Огей посміхається і бурчить: – Ви давно візникуєте? (Олесь Досвітній);

Батько Діни Шепель замолоду візникував (О. Донченко);

Басаргін – професіонал, візникує з дитинства (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. візникувати — візникува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. візникувати — -ую, -уєш, недок. Бути візником, промишляти візникуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. візникувати — ВІЗНИКУВА́ТИ (бути візником), ХУРМАНУВА́ТИ заст., ФУРМАНУВА́ТИ заст., ФІРМА́НИТИ діал. Басаргін — візник-професіонал, візникує з дитинства (В. Гжицький); Гриць.. і майстрував, і бондарював, і фурманував (С. Чорнобривець).  Словник синонімів української мови
4. візникувати — ВІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути візником, займатися візницьким промислом. Батько Діди Шепель замолоду візникував (Донч., V, 1957, 312); Огей посміхається і бурчить: — Ви давно візникуєте? (Досв., Вибр., 1959, 300).  Словник української мови в 11 томах