візників

ВІЗНИКІ́В, ко́ва, ко́ве.

Прикм. до візни́к.

Біла візникова кобила помітно кульгала (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. візників — візникі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
2. візників — -кова, -кове. Належний візникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. візників — ВІЗНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Належний візникові. Біла візникова кобила помітно кульгала (Коцюб., II, 1955, 375).  Словник української мови в 11 томах