візників

ВІЗНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Належний візникові.

Біла візникова кобила помітно кульгала (Коцюб., II, 1955, 375).

Значення в інших словниках

1. візників — візникі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
2. візників — -кова, -кове. Належний візникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. візників — ВІЗНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до візни́к. Біла візникова кобила помітно кульгала (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах