візництво

ВІЗНИ́ЦТВО, а, с. Те саме, що візникува́ння.

Значення в інших словниках

1. візництво — візни́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. візництво — -а, с. Те саме, що візникування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. візництво — ВІЗНИ́ЦТВО, а, с. 1. Те саме, що візникува́ння. З влаштуванням портів у Миколаєві та Одесі, Ростові й Таганрозі чумацтво неймовірно поширилося. Але разом з тим воно трансформувалося поступово у візництво (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах