візництво

візни́цтво

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. візництво — -а, с. Те саме, що візникування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. візництво — ВІЗНИ́ЦТВО, а, с. 1. Те саме, що візникува́ння. З влаштуванням портів у Миколаєві та Одесі, Ростові й Таганрозі чумацтво неймовірно поширилося. Але разом з тим воно трансформувалося поступово у візництво (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. візництво — ВІЗНИ́ЦТВО, а, с. Те саме, що візникува́ння.  Словник української мови в 11 томах