візництво

візни́цтво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візництво — -а, с. Те саме, що візникування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. візництво — ВІЗНИ́ЦТВО, а, с. 1. Те саме, що візникува́ння. З влаштуванням портів у Миколаєві та Одесі, Ростові й Таганрозі чумацтво неймовірно поширилося. Але разом з тим воно трансформувалося поступово у візництво (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. візництво — ВІЗНИ́ЦТВО, а, с. Те саме, що візникува́ння. Словник української мови в 11 томах