візництво

візни́цтво

-а, с.

Те саме, що візникування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візництво — візни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. візництво — ВІЗНИ́ЦТВО, а, с. 1. Те саме, що візникува́ння. З влаштуванням портів у Миколаєві та Одесі, Ростові й Таганрозі чумацтво неймовірно поширилося. Але разом з тим воно трансформувалося поступово у візництво (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. візництво — ВІЗНИ́ЦТВО, а, с. Те саме, що візникува́ння. Словник української мови в 11 томах