візникувати

ВІЗНИКУВА́ТИ (бути візником), ХУРМАНУВА́ТИ заст., ФУРМАНУВА́ТИ заст., ФІРМА́НИТИ діал. Басаргін — візник-професіонал, візникує з дитинства (В. Гжицький); Гриць.. і майстрував, і бондарював, і фурманував (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. візникувати — візникува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. візникувати — -ую, -уєш, недок. Бути візником, промишляти візникуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. візникувати — ВІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути візником; займатися візницьким промислом. Огей посміхається і бурчить: – Ви давно візникуєте? (Олесь Досвітній); Батько Діни Шепель замолоду візникував (О. Донченко); Басаргін – професіонал, візникує з дитинства (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
4. візникувати — ВІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути візником, займатися візницьким промислом. Батько Діди Шепель замолоду візникував (Донч., V, 1957, 312); Огей посміхається і бурчить: — Ви давно візникуєте? (Досв., Вибр., 1959, 300).  Словник української мови в 11 томах