Словник української мови в 11 томах

візникування

ВІЗНИКУВА́ННЯ, я, с. Заняття за знач. візникува́ти.

Від хліборобства [селяни] переходять на роботи, не зв’язані з фізичною працею: на крамарство, візникування (Гжицький, У світ.., 1960, 6).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. візникування — візникува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. візникування — -я, с. Заняття за знач. візникувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. візникування — ВІЗНИКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. візникува́ти. Від хліборобства переходять [селяни] на роботи, не зв'язані з фізичною працею: на крамарство, візникування (В. Гжицький); Наприкінці XVIII–XIX ст. набув розповсюдження новий вид заняття – візникування.  Словник української мови у 20 томах