візника
ВІЗНИ́КА, и, ч., діал. Візник (у 1 знач.).
Коні вороні, баскії. Правив візника плечастий, усатий (Вовчок, І, 1955, 118).
Словник української мови (СУМ-11)ВІЗНИ́КА, и, ч., діал. Візник (у 1 знач.).
Коні вороні, баскії. Правив візника плечастий, усатий (Вовчок, І, 1955, 118).
Словник української мови (СУМ-11)