війце —
-я, с. Дишель в упряжі плуга, розташований між двома парами волів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
війце —
ВІЙЦЕ́, я́, с., заст. Дишло в упряжі плуга, розташоване перев. між двома парами волів. Старий Кажан, схопивши дубове війце, .. з силою махнув ним у повітрі (І. Цюпа); На фото показано ручні господарські сани центральноєвропейського типу з тягловим приладом (війцем) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
війце —
ДИ́ШЕЛЬ (груба жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней; елемент колісного сільськогосподарського реманенту), ДИ́ШЛО, ВИ́РЛО діал.; ВІЙЯ́ (у воловому возі); ВІ́ЙЦЕ заст. (в упряжі плуга між двома парами волів).
Словник синонімів української мови
війце —
ВІЙЦЕ́, я, с., заст. Дишло в упряжі плуга, розташоване між двома парами волів. От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича (Сл. Гр.); Старий Кажан, схопивши дубове війце, ..з силою махнув ним у повітрі (Цюпа, Три явори, 1958, 57).
Словник української мови в 11 томах
війце —
Війце, -ця с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. (Новомоск. у.). От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. Чуб. VII. 399.
Словник української мови Грінченка