війце
ВІЙЦЕ́, я́, с., заст.
Дишло в упряжі плуга, розташоване перев. між двома парами волів.
Старий Кажан, схопивши дубове війце, .. з силою махнув ним у повітрі (І. Цюпа);
На фото показано ручні господарські сани центральноєвропейського типу з тягловим приладом (війцем) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)