вікарій —
Віка́рій: — (сотрудник) — священик, що був помічником настоятеля парафії [46-1] — в католицькій церкві помічник приходського священика чи епіскопа [XIX] Друга сіножать у Поплавах від скарбової сіножаті плугом відорана і камінням пообкопувана 22 м. 888...
Словник з творів Івана Франка
вікарій —
-я, ч. 1》 Правитель адміністративного округу в Римській імперії. 2》 У православній церкві – єпископ, який є помічником або заступником архієрея; у католицькій церкві – заступник єпископа або парафіяльного священика.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вікарій —
Під'єпископ
Словник чужослів Павло Штепа
вікарій —
ВІКА́РІЙ, я, ч. 1. рел.-церк. У православній, католицькій, протестантських церквах – заступник єпископа, що очолює вікаріат. Раз літом пройшла чутка, що по парафіях буде їздити архієрей, вікарій митрополита (І.
Словник української мови у 20 томах
вікарій —
віка́рій (від лат. vicarius – заступник) 1. Правитель адміністративного округу в Римській імперії. 2. Заступник або помічник архієрея в православній церкві, єпископа, священика – в католицькій.
Словник іншомовних слів Мельничука
вікарій —
ВІКА́РІЙ, я, ч. У православній церкві — єпископ, який є помічником або заступником архієрея; у католицькій церкві — заступник єпископа або парафіяльного священика. Раз літом пройшла чутка, що по парафіях буде їздити архієрей, вікарій митрополита (Н.-Лев., III, 1956, 192).
Словник української мови в 11 томах