вінілацетат — Орфографічний словник української мови

вінілацетат — -у, ч. Складний ефір оцтової кислоти та вінілового спирту. Великий тлумачний словник сучасної мови
вінілацетат — ВІНІЛАЦЕТА́Т, у, ч., хім. Складний ефір оцтової кислоти та вінілового спирту, безбарвна рідина з ефірним запахом. Вінілацетат легко полімеризується і співполімеризується з іншими вінільними похідними (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
вінілацетат — вінілацета́т (від вініл і ацетат) органічна сполука, вініловий ефір оцтової кислоти, безбарвна рідина з ефірним запахом. Продукти полімеризації В. (напр., полівінілацетат) застосовують у виробництві пластмас, лаків, клеїв. Словник іншомовних слів Мельничука