вірнесенько —
Присл. до вірнесенький.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вірнесенько —
ВІРНЕ́СЕНЬКО. Присл. до вірне́сенький. Від міста шляхом надходила молодиця, й стрічалися вони з дівчинкою, й разом додому поверталися, вірнесенько розмовляючи (Марко Вовчок); Та коли ж, забувши давнє лихо, Заживем вірнесенько та тихо?! (М.
Словник української мови у 20 томах
вірнесенько —
ВІРНЕСЕНЬКО. Присл. до вірнесенький. Від міста шляхом надходила молодиця, й стрічалися вони з дівчинкою, й разом додому поверталися, вірнесенько розмовляючи (Марко Вовчок, I, 1955, 368); [Дружки:] Ой жаль же нам, подружино, та не тебе...
Словник української мови в 11 томах
вірнесенько —
Вірненько, вірнесенько нар. ум. отъ вірно.
Словник української мови Грінченка