Значення в інших словниках
-
вірчий —
-а, -е. Який свідчить про доручення комусь чого-небудь. Вірчі грамоти — документи, які засвідчують призначення певної особи дипломатичним представником у якій-небудь державі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вірчий —
ВІ́РЧИЙ, а, е. Який свідчить про доручення комусь чого-небудь. [Бжостовський:] Завтра ж їду сам до Носівки, а поки потурбуйтеся повернути мені мого вірчого листа на управління справами – зараз же (І. Кочерга).
Словник української мови у 20 томах
-
вірчий —
Ві́рчий, -ча, -че; -чі, -чих, -чим
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вірчий —
ВІ́РЧИЙ, а, е. Який свідчить про доручення комусь чого-небудь. [Бжостовський:] Завтра ж їду сам до Носівки, а поки потурбуйтеся повернути мені мого вірчого листа на управління справами — зараз же (Коч., І, 1956, 65).
Словник української мови в 11 томах