Орфографічний словник української мови

вісмутин

вісмути́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вісмутин — Див. бісмутин.  Гірничий енциклопедичний словник
  2. вісмутин — -у, ч. Мінерал класу сульфідів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вісмутин — ВІСМУТИ́Н, рідше БІСМУТИ́Н, у, ч. Непрозорий сріблясто-білий з металевим блиском мінерал, сульфід вісмуту; руда вісмуту (у 1 знач.); вісмутовий блиск.  Словник української мови у 20 томах
  4. вісмутин — вісмути́н мінерал класу сульфідів, сірчистий вісмут; непрозорий, сріблясто-білий з металічним блиском. Вісмутова руда.  Словник іншомовних слів Мельничука