вісмутин
ВІСМУТИ́Н, рідше БІСМУТИ́Н, у, ч.
Непрозорий сріблясто-білий з металевим блиском мінерал, сульфід вісмуту; руда вісмуту (у 1 знач.); вісмутовий блиск.
Вісмутовмісні мінерали (вісмутин та вісмутові сульфосолі) з золотополіметалічних родовищ Берегівського рудного поля діагностовані за допомогою мікрозондового аналізу (з наук. літ.);
В асоціації з самородним вісмутом зустрічається вісмутин (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)