Значення в інших словниках
-
вісмутин —
вісмути́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
вісмутин —
Див. бісмутин.
Гірничий енциклопедичний словник
-
вісмутин —
ВІСМУТИ́Н, рідше БІСМУТИ́Н, у, ч. Непрозорий сріблясто-білий з металевим блиском мінерал, сульфід вісмуту; руда вісмуту (у 1 знач.); вісмутовий блиск.
Словник української мови у 20 томах
-
вісмутин —
вісмути́н мінерал класу сульфідів, сірчистий вісмут; непрозорий, сріблясто-білий з металічним блиском. Вісмутова руда.
Словник іншомовних слів Мельничука