Орфографічний словник української мови

вістонька

ві́стонька

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вістонька — -и, ж. Те саме, що вісточка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вістонька — ВІ́СТОНЬКА, и, ж. Пестл. до вість 1. Вчула мати вістоньку та й заголосила (Я. Щоголів); Не співала тільки невелика група літніх жінок.  Словник української мови у 20 томах
  3. вістонька — див. вістка; звістка  Словник синонімів Вусика
  4. вістонька — ВІ́СТОНЬКА, и, ж. Пестл. до вість 1. Вчула мати вістоньку та й заголосила (Щог., Поезії, 1958, 152); — Дорогий брате Василю, — читала вголос Марія, — подаю тобі першу від себе вістоньку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 91).  Словник української мови в 11 томах