Орфографічний словник української мови

вітрильце

вітри́льце

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вітрильце — -я, с. Зменш.-пестл. до вітрило 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вітрильце — ВІТРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до вітри́ло¹ 1. Зрушився вітерець. Віталій склав весла, взяв на дні човна шмат якоїсь .. брезентини, розіпнув, і та брезентина... враз стала вітрильцем! (О. Гончар); І лише де натрапить на споруди з мокрого піску ..  Словник української мови у 20 томах
  3. вітрильце — ВІТРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до вітри́ло 1. Зрушився вітерець. Віталій склав весла, взяв на дні човна шмат якоїсь.. брезентини, розіпнув, і та брезентина… враз стала вітрильцем! (Гончар, Тронка, 1963, 235).  Словник української мови в 11 томах