вітрильце

ВІТРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до вітри́ло 1.

Зрушився вітерець. Віталій склав весла, взяв на дні човна шмат якоїсь.. брезентини, розіпнув, і та брезентина… враз стала вітрильцем! (Гончар, Тронка, 1963, 235).

Значення в інших словниках

1. вітрильце — вітри́льце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вітрильце — -я, с. Зменш.-пестл. до вітрило 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вітрильце — ВІТРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до вітри́ло¹ 1. Зрушився вітерець. Віталій склав весла, взяв на дні човна шмат якоїсь .. брезентини, розіпнув, і та брезентина... враз стала вітрильцем! (О. Гончар); І лише де натрапить на споруди з мокрого піску ..  Словник української мови у 20 томах