Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
вітрильце —
вітри́льце іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вітрильце —
ВІТРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до вітри́ло¹ 1. Зрушився вітерець. Віталій склав весла, взяв на дні човна шмат якоїсь .. брезентини, розіпнув, і та брезентина... враз стала вітрильцем! (О. Гончар); І лише де натрапить на споруди з мокрого піску ..
Словник української мови у 20 томах
вітрильце —
ВІТРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до вітри́ло 1. Зрушився вітерець. Віталій склав весла, взяв на дні човна шмат якоїсь.. брезентини, розіпнув, і та брезентина… враз стала вітрильцем! (Гончар, Тронка, 1963, 235).
Словник української мови в 11 томах