Орфографічний словник української мови

вітростійкий

вітростійки́й

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вітростійкий — ВІТРОСТІЙКИ́Й, а́, е́. Здатний протистояти силі вітру; витривалий. В основу методики визначення вразливості ґрунтів покладено показник схильності до руйнування вітростійких агрегатів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах