вічномерзлий — Орфографічний словник української мови

вічномерзлий — -а, -е. Який знаходиться в стані вічної мерзлоти (про землю). Великий тлумачний словник сучасної мови
вічномерзлий — ВІЧНОМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Стос. до вічної мерзлоти (див. ві́чний 2); який ніколи не розтає, перебуває у стані вічної мерзлоти. Тачками насипали вічномерзлий ґрунтовий вал. В'язні довбали ту вічну мерзлоту до скелі під фундаменти для будівель (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах