Орфографічний словник української мови

вічнозелений

вічнозеле́ний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вічнозелений — -а, -е. Який завжди вкритий зеленим листям або глицею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вічнозелений — ВІЧНОЗЕЛЕ́НИЙ, а, е. 1. Який не змінює зелений колір протягом року (про рослини і їх листя, стебла і т. ін.). Тільки рясним верховіттям шептала Вічнозелена сосна (Леся Українка); Проміж чорноліссям було там чимало й сосон...  Словник української мови у 20 томах
  3. вічнозелений — див. вічний  Словник синонімів Вусика
  4. вічнозелений — Вічнозеле́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вічнозелений — ВІЧНОЗЕЛЕ́НИЙ, а, е. Який завжди вкритий зеленим листям або глицею. Тільки рясним верховіттям шептала Вічнозелена сосна (Л. Укр., І, 1951, 89); У субтропічній зоні Середземномор’я ростуть так звані вічнозелені рослини (Фіз. геогр.., 6, 1957, 43).  Словник української мови в 11 томах