вічнозелений
ВІЧНОЗЕЛЕ́НИЙ, а, е. Який завжди вкритий зеленим листям або глицею.
Тільки рясним верховіттям шептала Вічнозелена сосна (Л. Укр., І, 1951, 89);
У субтропічній зоні Середземномор’я ростуть так звані вічнозелені рослини (Фіз. геогр.., 6, 1957, 43).
Словник української мови (СУМ-11)