вічномерзлий

вічноме́рзлий

-а, -е.

Який знаходиться в стані вічної мерзлоти (про землю).

Значення в інших словниках

1. вічномерзлий — вічноме́рзлий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вічномерзлий — ВІЧНОМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Стос. до вічної мерзлоти (див. ві́чний 2); який ніколи не розтає, перебуває у стані вічної мерзлоти. Тачками насипали вічномерзлий ґрунтовий вал. В'язні довбали ту вічну мерзлоту до скелі під фундаменти для будівель (з мемуарної літ.  Словник української мови у 20 томах