вічномерзлий

вічноме́рзлий

-а, -е.

Який знаходиться в стані вічної мерзлоти (про землю).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вічномерзлий — вічноме́рзлий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вічномерзлий — ВІЧНОМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Стос. до вічної мерзлоти (див. ві́чний 2); який ніколи не розтає, перебуває у стані вічної мерзлоти. Тачками насипали вічномерзлий ґрунтовий вал. В'язні довбали ту вічну мерзлоту до скелі під фундаменти для будівель (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах