1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вічноквітучий

вічноквіту́чий

-а, -е.

Який завжди цвіте.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вічноквітучий — ВІЧНОКВІТУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який постійно квітне, укритий квітами. В архітектурному плані висячі сади являли собою піраміду, що складалася з чотирьох ярусів-платформ. Піраміда нагадувала вічноквітучий зелений пагорб (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах