вічномерзлий

ВІЧНОМЕ́РЗЛИЙ, а, е.

Стос. до вічної мерзлоти (див. ві́чний 2); який ніколи не розтає, перебуває у стані вічної мерзлоти.

Тачками насипали вічномерзлий ґрунтовий вал. В'язні довбали ту вічну мерзлоту до скелі під фундаменти для будівель (з мемуарної літ.);

Упродовж ХХ століття температура повітря зросла на 1°С, і це вже спричинило танення льодів і вічномерзлих ґрунтів, збільшення частоти тропічних циклонів, тайфунів, активізацію тектонічних процесів і вулканізму (з наук. літ.);

Особливістю розрізу нафтових родовищ Західного Сибіру є наявність вічномерзлих товщ породи (з навч. літ.).