вішання

ві́шання

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. вішання — -я, с. Дія за знач. вішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вішання — ВІ́ШАННЯ, я, с. Дія за знач. ві́шати. Виконання судового вироку супроводжувалося певними обрядами, наприклад, вішанням вуздечки, хомута на шию конокрадам та виставленням їх на прилюдне осміяння (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. вішання — Ві́шання, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вішання — ВІ́ШАННЯ, я, с. Дія за знач. ві́шати.  Словник української мови в 11 томах
5. вішання — Вішання, -ня с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.  Словник української мови Грінченка