віщатель —
-я, ч. Людина, яка віщає що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віщатель —
ВІЩА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. заст. Людина, що займається віщуванням; віщун. Односельці називали діда Івана віщателем за його досвід і мудрість, вистраждані на теренах складного життя (з газ.). 2. книжн. Той, хто говорить щось значне, важливе.
Словник української мови у 20 томах