Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
віщатель —
віща́тель іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
віщатель —
ВІЩА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. заст. Людина, що займається віщуванням; віщун. Односельці називали діда Івана віщателем за його досвід і мудрість, вистраждані на теренах складного життя (з газ.). 2. книжн. Той, хто говорить щось значне, важливе.
Словник української мови у 20 томах