1. Великий тлумачний словник сучасної мови

віщатель

віща́тель

-я, ч.

Людина, яка віщає що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віщатель — віща́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. віщатель — ВІЩА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. заст. Людина, що займається віщуванням; віщун. Односельці називали діда Івана віщателем за його досвід і мудрість, вистраждані на теренах складного життя (з газ.). 2. книжн. Той, хто говорить щось значне, важливе. Словник української мови у 20 томах