1. Орфографічний словник української мови

віщатель

віща́тель

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віщатель — -я, ч. Людина, яка віщає що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віщатель — ВІЩА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. заст. Людина, що займається віщуванням; віщун. Односельці називали діда Івана віщателем за його досвід і мудрість, вистраждані на теренах складного життя (з газ.). 2. книжн. Той, хто говорить щось значне, важливе. Словник української мови у 20 томах