1. Орфографічний словник української мови

віщати

віща́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віщати — -аю, -аєш, недок., заст. 1》 неперех., уроч. Казати щось значне, важливе. 2》 перех. Віщувати (у 1 знач.), провіщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віщати — ВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. 1. уроч. Говорити щось значне, важливе. [Печариця:] Христос .. про братолюбіє віщав (Панас Мирний); – Чи ти волієш на сцену – з високих котурнів віщати, Чи в героїчних рядках славити війни та кров (М. Словник української мови у 20 томах
  3. віщати — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  4. віщати — ВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. 1. неперех., уроч. Говорити щось значне, важливе. [Печариця:] Христос.. про братолюбіє віщав (Мирний, V, 1955, 148); — Чи ти волієш на сцену — з високих котурнів віщати... Словник української мови в 11 томах