в'язко —
Присл. до в'язкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
в'язко —
В'Я́ЗКО. Присл. до в'язки́й. З проломини скроні густо і в'язко, пасмовитими патьоками .. збігла кров, розлилась по підлозі (В. Барка); Марко оглянувся: Лаврін спав під палісадом. Оглянувся ще раз, зупинився, і думка пропливла холодно, в'язко: “Він не піде” (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах