в'язко

В'Я́ЗКО.

Присл. до в'язки́й.

З проломини скроні густо і в'язко, пасмовитими патьоками .. збігла кров, розлилась по підлозі (В. Барка);

Марко оглянувся: Лаврін спав під палісадом. Оглянувся ще раз, зупинився, і думка пропливла холодно, в'язко: “Він не піде” (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. в'язко — в'я́зко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. в'язко — Присл. до в'язкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови