Великий тлумачний словник сучасної мови

в'язко

в'я́зко

Присл. до в'язкий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. в'язко — в'я́зко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. в'язко — В'Я́ЗКО. Присл. до в'язки́й. З проломини скроні густо і в'язко, пасмовитими патьоками .. збігла кров, розлилась по підлозі (В. Барка); Марко оглянувся: Лаврін спав під палісадом. Оглянувся ще раз, зупинився, і думка пропливла холодно, в'язко: “Він не піде” (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах