в'янь — Орфографічний словник української мови

в'янь — -і, ж., рідко. Те, що зів'яло. Великий тлумачний словник сучасної мови
в'янь — В'ЯНЬ, і, ж., рідко. Те, що зів'яло. Різні запахи приніс з собою вітер – торішньої в'яні, диму, верболозу... (Ю. Мартич); * У порівн. Стрічки святих глаголів, нанизані густо біля себе, пахли далекими часами, ніби в'янь лісового зілля (К. Гриневичева). Словник української мови у 20 томах