Значення в інших словниках
-
в'янь —
в'янь іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
в'янь —
В'ЯНЬ, і, ж., рідко. Те, що зів'яло. Різні запахи приніс з собою вітер – торішньої в'яні, диму, верболозу... (Ю. Мартич); * У порівн. Стрічки святих глаголів, нанизані густо біля себе, пахли далекими часами, ніби в'янь лісового зілля (К. Гриневичева).
Словник української мови у 20 томах