в'янь

-і, ж., рідко.

Те, що зів'яло.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'янь — в'янь іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. в'янь — В'ЯНЬ, і, ж., рідко. Те, що зів'яло. Різні запахи приніс з собою вітер – торішньої в'яні, диму, верболозу... (Ю. Мартич); * У порівн. Стрічки святих глаголів, нанизані густо біля себе, пахли далекими часами, ніби в'янь лісового зілля (К. Гриневичева). Словник української мови у 20 томах