Орфографічний словник української мови

гавкати

га́вкати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гавкати — Брехати, (звідусіль) валувати, ґвалтувати, (- цуцика) дзявкати, дзявкотіти; гавкотіти.  Словник синонімів Караванського
  2. гавкати — -аю, -аєш, недок. 1》 Видавати уривчасті звуки (про собак, лисиць та деяких інших тварин). || Імітувати ці звуки. 2》 перен., вульг. Уживається в знач. говорити 1) стосовно людини, яку зневажають.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гавкати — ГА́ВКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати уривчасті звуки (про собак, лисиць та деяких інших тварин). Птиці щебечуть, воли ревуть, собаки гавкають... (Панас Мирний); Веселий песик .. На поїзд гавкав з радісним презирством (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. гавкати — га́вкати: ♦ пе́сик га́вкає, але з бу́ди не виходить → песик  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. гавкати — (про собак) брехати, валувати, дзявкати, дзяволіти, дзявуліти, дзявчати, перегавкувати, перегавкуватися, підгавкувати, погавкувати  Словник синонімів Вусика
  6. гавкати — ГА́ВКАТИ (про собак, лисиць і т. ін. — видавати гавкіт), ГАВКОТІ́ТИ, БРЕХА́ТИ розм.; ДЗЯ́ВКАТИ, ДЗЯВКОТІ́ТИ, ДЗЯВОЛИ́ТИ, ЦЯ́ВКАТИ розм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо — пискливо); РЯ́ВКАТИ розм. (грубо, грізно); ГВАЛТУВА́ТИ, ВАЛУВА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
  7. гавкати — Га́вкати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гавкати — ГА́ВКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати уривчасті звуки (про собак, лисиць та деяких інших тварин). Птиці щебечуть, воли ревуть, собаки гавкають… (Мирний, II, 1954, 48); Веселий песик, їхній компаньйон, На поїзд гавкав з радісним презирством (Рильський...  Словник української мови в 11 томах
  9. гавкати — Гавкати, -каю, -єш гл. Лаять. Собака і на святого гавка. Ном. № 5195.  Словник української мови Грінченка