Значення в інших словниках
-
гавкання —
(уривчасті звуки, які видають собаки та ін.) гавкотіння, гавкіт, брехання, (малого) дзявкання.
Словник синонімів Полюги
-
гавкання —
-я, с. Дія за знач. гавкати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гавкання —
ГА́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. га́вкати і звуки, утворювані цією дією. Враз знадвору почулось несамовите гавкання (М. Коцюбинський); Дотліває вечір. Огник догорає. Трубить ріг. Утихло гавкання собак (М.
Словник української мови у 20 томах
-
гавкання —
ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
гавкання —
Га́вкання, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гавкання —
ГА́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. га́вкати і звуки, утворювані цією дією. Враз знадвору почулось несамовите гавкання (Коцюб., І, 1955, 244); З радісним гавканням плигав Волохан навколо нерухомого Тико (Трубл., I, 1955, 273); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
-
гавкання —
Гавкання, -ня с. Лай.
Словник української мови Грінченка